. +38 0312 61-60-07

email:uzhgorod@cure.org.ua

ПОДІЇ

Закарпатські районки не поспішають роздержавлюватися

Роздержавити комунальні ЗМІ в Україні намагалися не один раз. Врешті-решт з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Перелік друкованих засобів масової інформації, реформування яких здійснюється на першому етапі, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 848. Майже рік редакції не знали, чи є вони у списку першого етапу роздержавлення. Лише наприкінці листопада 2016 р. список був опублікований.  

На Закарпатті процес роздержавлення просувається більш, ніж поволі. До прикладу, обласна комунальна газета „Новини Закарпаття”,  районні та міські комунальні друковані ЗМІ „Вісті Свалявщини”, „Вісник Берегівщини”, „Новини Виноградівщини”, „Зоря Рахівщини”, „Вісник Хустщини”, „Верховина”, „Голос Верховини”, „Карпатська зірка”, „Берегово”, „Ужгород” за рішенням трудового колективу реформуватимуться у другому етапі.

Газети „Дружба”, „Нове життя”, „Народне слово” та „Вісті Ужгородщини” вирішили взяти участь у першому етапі реформування. Однак, співзасновники перечинської, іршавської та тячівської газети підтримали бажання трудових колективів, затвердивши своє рішення відповідним документом, а ужгородської ні. Зараз до переліку друкованих ЗМІ та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, включено лише перечинську комунальну районну газету „Народне слово”.

 Більшість редакторів районних газет відкладають процес «на останній момент». В області спостерігається млявий підхід до справи, а про реальні зміни у місцевій пресі не йдеться взагалі. Одиниці поспішають ставати незалежними, водночас вказуючи на те, що згідно із законом, отримувати державне фінансування вони можуть ще три роки після роздержавлення. У рамках проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» на Закарпатті проводилися тренінги, які показали, що редактори невеликих районних газет не обізнані в багатьох юридичних тонкощах. Лише завдяки проекту, рекомендаціям юристів та медіатренерів у редакціях почали оформлювати необхідні документи та виносити на розгляд сесій міських та районних рад питання про роздержавлення. Також однією з причин повільного руху реформи є зволікання співзасновників з ухваленням відповідних рішень та підписанням документів, необхідних для перетворення редакцій у суб'єкт господарювання. Багато питань виникає через  процес децентралізації  в Україні. Та основним каменем спотикання є  власність редакційного майна та приміщення.

Другоетапники мають більше часу і розраховують на дотації від засновників, та відповідно до  закону фінансування друкованих засобів масової інформації та редакцій із державного та місцевих бюджетів 31 грудня 2018 року припиняється.

Роз´яснення закону про реформування, юридичні поради та зразки документів увійшли до посібника «Районки стають незалежними», який  підготував до друку Тернопільський прес-клуб. Видання містить проекти документів для перетворення комунальних газет у приватні на другому етапі роздержавлення,  інформацію про те, як засновники газет мають ухвалити рішення про припинення юридичної особи – редакції газети, ознайомитись із процедурою припинення юридичної особи шляхом перетворення, і як здійснювати державну реєстрацію новоствореної юридичної особи, як перереєстровувати друкований засіб масової інформації. Родзинкою видання є те, що у ньому подано  конкретні відповіді на численні запитання, які хвилюють керівників комунальних ЗМІ, учасників проекту.

 

Додати у Facebook
Закарпатські районки не поспішають роздержавлюватися