. +38 0312 61-60-07

email:uzhgorod@cure.org.ua

ПОДІЇ

ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ

 «Ніхто не забороняє жінкам іти у владу – вони самі не хочуть». «Ну ясно, як вона прийшла на цю посаду!» Часто доводиться чути це і в приватних розмовах, і в публічних дискусіях. Із чим насправді стикаються жінки, йдучи в політику або вже будучи в ній? Як гендерні стереотипи впливають на вибір жінок і чим вони шкідливі не лише для них, а й суспільства загалом йшлося на ґендерній медіа-кав’ярні, яку організував Ужгородський прес-клуб

 

  Як жінкам ставати більш видимими в медіа, а медійникам припинити пошрювати стереотипи та сексистський контент про жінок у політиці. Про це дискутували учасниці заходу. Мар’яна Колодій, директорка Закарпатського обласного центру ґендерної освіти при УжНУ зауважила, що завдяки гендерним квотам у новому Виборчому кодексі, на цих виборах жінкам «посипалися» пропозиції ставати кандидатками. «Хоч я противниця гендерних квот, але якщо в Україні їх не впровадити, жінок у політиці не буде ніколи, - каже Мар’яна Колодій. -- Це позитив, ми побачимо у списках більше жінок, хоча їх було і так немало на рівні міських, сільських та селищних рад. Але, коли почали утворюватися ОТГ, почалася зворотна хвиля. Там де мова йде про реальні кошти, бюджети, де з’являється інтерес, жінок від влади почали відсувати».

 По-друге, за словами Мар’яни Колодій, почалася хвиля сексизму щодо жінок, яким пропонують увійти у партійні списки. Зачіпають якісь особисті, сімейні питання, тому часто жінки сумніваються, чи продовжувати боротьбу. «Правової відповідальності за такі дії нема, - каже експертка. --  Загалом я позитивно оцінюю результати виборів, якими б вони не були для всіх жінок, які беруть у них участь. Навіть, якщо окремі кандидатки не пройдуть, це для них колосальний досвід. Це елемент, який створює політичний активізм серед жінок».

  Однією з проблем активної участі жінок у політиці є також внутрішньогрупова мізогінія, каже Мар’яна Колодій. «Логічно було б, коли б жінки підтримували жінок. Але на практиці часто навпаки, жінки тиснуть на жінок. Ми не вміємо підтримувати інших жінок. Це помітна проблема солідаризації і нам треба буде щонайменше 3 виборчі кампанії, щоб жінки закріпилися як кандидатки та мали підтримку від жіноцтва», - коментує експерта.

  Ольга Беца, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області? додала, що принцип квотування діяв і в 2015 році, проте мав рекомендаційний характер. Через що партії майже не дотримувалися гендерного принципу. Вже цього разу виборча комісія може не зареєструвати партійні списки, якщо відсутня гендерна квота на рівні 40%. «У кожні п’ятірці повинен бути мінімум 2 жінок. Яка порядковість - вирішує сама партія, - розповіла Ольга Беца. – Кількість депутаток у місцевих радах збільшиться, але чи буде більше міських голів та голів ОТГ жінок невідомо. На сьогодні в області немає жодної жінки-мерки.  У цьому контексті часто запитують, чи не може бути таке, у політику потраплять випадкові жінки. Імовірність того, що потраплять випадково жінки така ж, як і у відношенні до чоловіків».

  Мар’яна Колодій також зауважила, що 40% квота ще не гарантує таке ж представлення жінок у радах: «Висококмітливі чоловіки говорять про те, що у списках вони жінок представили, а от у радах їх може і не бути. «Кожні вибори я досліджую ситуацію. Завжди були політичні сили, які пропонували список на 120 осіб, а жінкам місця тільки  після 65-ої позиції. Закодоване місце. Має включитися інструмент політичної відповідальності». Мар’яна Колодій також наголосила, що ознака професіонала у владі—бути гендерночутливим, е залежно від того чоловік це чи жінка.

  Вікторія Слюсаренко вже вдруге бере участь у виборах, кандидує на посаду міської голови. Каже, минулого разу чоловіки запевнили її, що не має шансів. «Жінка може бути висококваліфікована, але у політику її не пускають. Мені здається, це питання більше недооцінки жінок та виховання їх меншовартісними», - вважає Вікторія Слюсаренко.

 Анжела Бабкіна, радниця з питань ВПО в Закарпатський області має досвід балотування у місцеві ради. «Це був 2015 рік, я знала що буду непрохідна, але мені було цікаво мати досвід у Закарпаття, познайомитися з людьми», - додала Анжела Бабкіна

  Ганна Мелеганич, к.п.н., доцент УжНУ, кандидатка на місцевих виборах-2020 розповіла про свій досвід у виборчій кампанії. «Коли я оприлюднила звернення у соцмережах, що балотуватимусь, то мене підтримали чоловіки, але не з нашої області. Насправді ця проблема є: чоловікам важко заявити про підтримку жінок. А ще особливість Закарпаття, де кажуть, що є жони, а є люди. Але я виховувалась в інакшій родині. І я не одна балотуюся. Я йду в міську раду, моя мама- в районну, а тітка – в ОТГ», - ділиться Ганна Мелеганич.  За її словами, в політиці вона також стикається з ейджизмом, мовляв, навіщо молодій жінці кудись подаватися. Але за владу треба боротися, каже Ганна Мелеганич: «Не чекайте, що вам хтось подарує місце».

 

_________________

Захід відбувся в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Додати у Facebook
ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ
ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ
ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ
ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ
ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ
ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ
ЖІНКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ: ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СЕКСИЗМУ НА ЇЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ