. +38 0312 61-60-07

email:uzhgorod@cure.org.ua

ПОДІЇ

Закарпатців закликали включати мозок під час читання новин

Ужгородський прес-клуб у рамках всеукраїнської кампанії реалізує в області освітню медіакампанію «Вірю – не вірю», яка триватиме до лютого 2022 року. Мета – сприяти підвищенню рівня критичного мислення пересічних закарпатців, допомогти орієнтуватися у медіаконтенті та стати більш стійкими до інформаційних маніпуляцій. Детальніше про проєкт, а також про рівень медіаграмотності, необхідність медіаосвіти йшлося в Ужгородському прес-клубі, у рамках відзначення Всесвітнього тижня медійної та інформаційної грамотності.    

 

 Детальніше про заходи кампанії Вірю-не вірю»розказала Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу. Серед проектних заходів передбачено підготовка інформаційно-освітньої продукції, якісного медіаконтенту, проведення різноманітних акцій та заходів. Вже випущена серія публікацій, інформативні відеоролики, тощо.

 Йдеться також об’єднання зусиль медіа, влади та громади у просуванні інформаційної освіти. До кампанії долучається чимало партнерів. «Мета медіакампанії -- підвищити рівень критичного мислення пересічних закарпатців, допомогти орієнтуватися у медіаконтенті та стати більш стійкими до інформаційних маніпуляцій, до яких вдаються усі  джерела в Україні (ЗМІ, соцмережі, месенджери тощо), - каже Ірина Бреза. -  Тільки у Facebook (дослідження "Як не стати овочем" та SemanticForce) за минулий рік, 61% українських користувачів публікувало матеріали з ресурсів-смітників, майже 40% поширювало маніпулятивну інформацію. Згідно з цим дослідженням 70% закарпатців не дотримуються інфогігієни. Особливістю області є ще й те, що тут систематично застосовуються маніпуляції, поширюються фейки, пов’язані з безпекою державних кордонів, цілісності держави та розпалом міжнаціональної ворожнечі. Від нерозбірливості в інформації страждає не тільки обізнаність та освіченість громадян, але ставиться під загрозу здоров’я нації, національна безпека, розвиток економіки. При цьому ЗМІ, які працюють за журналістськими стандартами, втрачають аудиторію та часто стимул працювати якісно, вдаючись до маніпулятивних технік.

 Одні з перших у світі, хто підняв тему медіаграмотності та незбалансованості інформації у медіа, були британці. Про це розповів Юрій Бідзіля, декан філологічного факультету УжНУ, доктор соціальних комунікацій. «В умовах України і посттоталітарного суспільства ця проблема є набагато глибшою. Пов’язана з тим, що старше покоління будь-яку інформацію сприймається абсолютно «на слово», без перевірки. У нас все таки медіагігієна на дуже низькому рівні, а аудиторія не привчена не довіряти інформації», - каже Юрій Бідзіля. З іншого боку, вважає він, з’явився інформаційний шторм, який поглинає все.

«В Україні мав би бути окремий предмет у школах - медіаграмотність, який би називався медіаграмотність. Це має бути окрема навчальна дисципліна, починаючи від молодшого шкільного віку. Це виховання розуміння того, яку інформацію ти можеш споживати, - пояснбє Юрій Бідзіля. - Ця проблема комплексна. У перспективі медіаграмотність необхідно сегментувати за окремими напрямами, за віковими категоріями, за проблематико. Бо це глобально».

Підтримав науковця Василь Пинзеник, заступник міського голови Ужгорода. Він також наголосив, що вся офіційна інформація, яка публікується на ресурсах міської ради (сайт, соцмережі) перед оприлюдненням ретельно перевіряється на достовірність. «Ми собі ніколи не дозволяємо перекручувати факти, видавати бажане за дійсне, все що публікується, це- сухий фактаж», - зауважив Василь Пинзеник. Посадовець також озвучив кілька практичних прикладів, які можна перевірити інформацію в онлайн. «Якщо ви читаєте новину на якомусь сайті, перевірте, коли він зареєстрований. Якщо 3-4 місяці тому, це не досить надійне джерело. Також важливо перевірити, хто є власником ресурсу, шеф-редактором.  Дуже багато з тих ресурсів, які пропагують фейки, не подають ні своїх власників, ні своїх шефредакторів. Крім того, радив би звертати чим більше уваги на ресурси які не місять pop-up реклами. Видання, яке себе поважає, не дозволить спамити своїх споживачів», - каже Василь Пинзеник. Також, за його словами, у соцмережах треба не ілнуватися і перевіряти людей, які поширюють інформацію. Подивитися, які фото є на головній сторінці, якщо там тільки перепости, то це не реальна сторінка, а фейкова.   

«У сучасному суспільстві є запит на негативну інформація, бо вона збільшує релевантність того чи іншого інформаційного викиду, - додав Василь Пинзеник. – Наприклад, Ужгородська міська рада виграла проект на закупку електроавтобусів, інвестиція з держбюджету близько 60 млн. грн. За часів незалежності України такого в Ужгороді не було. Написали про це всього кілька інфоресурсів.  Але, якщо висвітлиться якась інформація про хабарника, це буде на всіх ресурсах, у тому числі і на всеукраїнських. Про хороше пишуть мало, а про погане –навипередки».

Василь Пинзеник також зауважив, що міська влада готова сприяти та співпрацювати з медіа не тільки у плані висвітлення прозорості роботи міськради, але й бути парнерами у проєктах, які допомагатимуть покращувати саму якість медіаконтенкту і його наповненість позитивними новинами.

 

У рамках проєкту виготовлено також  короткі освітні відео. https://youtu.be/WEv95CgyxlU

https://youtube.com/shorts/0W_Y309Y4Bo?feature=share

 

Додати у Facebook
Закарпатців закликали включати мозок під час читання новин
Закарпатців закликали включати мозок під час читання новин
Закарпатців закликали включати мозок під час читання новин
Закарпатців закликали включати мозок під час читання новин