Cкаути «Галицької Русі» розчистили військовий некрополь в урочищі Фересок на Рахівщині

       На запрошення Федерації Скаутів «Галицька Русь» закарпатські журналісти побували у прес-турі в урочищі Фересок (село Лазещина Рахівського району) неподалік Говерли, де тривав молодіжний волонтерський краєзнавчий збір-похід для дітей і молоді у рамках проекту «Memoria Patriae», які впорядковували занедбаний військовий цвинтар часів Першої світової війни.

            На території урочища Федерація Скаутів організувала табір, учасники якого – волонтери з 5 регіонів України та троє громадян Росії – звільнили від чагарника і сміття військове поховання, обгородили його, почистили хрести від моху.

Журналісти також зустрілися із ініціатором Міжнародного гуманітарного волонтерського проекту «Memoria Patriae» Анатолієм Лісіциним, депутатом Державної Думи Російської Федерації, першим губернатором Ярославської області, який особисто приїхав в Карпати, щоб попрацювати разом з українськими волонтерами. Як розповів меценат, заснований ним фонд має 2 напрями роботи – допомога знедоленим дітям і впорядкування кладовищ загиблих під час війни воїнів. «Під час візиту до Бєлграду я побачив, у якому стані перебуває місце поховання російських воїнів, полеглих у Першій світовій війні. Мені стало соромно за байдужість сучасників, тому після цього випадку вирішив започаткувати окрему програму для вшанування пам’яті загиблих співвітчизників», -- розповів Анатолій Лісіцин. Він також зауважив, що, на відміну від Другої світової війни, яка ідеологічно нерідко роз’єднує людей з країн-учасниць до сьогодні, Перша світова війна не досліджена науковцями, а її герої несправедливо забуті. «За кілька років відзначатимемо 100-річчя Першої світової війни і тоді влада як України, так і Росії хаотично плануватиме якісь заходи для відзначення такої річниці. А ми хочемо показати, що вже сьогодні слід про це думати, а не до «круглої дати» і хоча б відновити закинуті цвинтарі, на яких лежать українці, росіяни, поляки, австрійці, угорці тощо. Це можна зробити не тільки для них, але й для сучасної молоді. Адже на життєвому прикладі загиблих молодих хлопців вони краще зрозуміють ціну і важливість миру», -- каже А. Лісіцин. До того ж, керівники проекту «Memoria Patriae» сподіваються знайти і прямих нащадків похованих на військових цвинтарях воїнів та нагадати їм про подвиг тих, хто виконав власний обов’язок перед вітчизною. Такі випадки вже були – із солдатами, похованими на горі Менчул, де за допомоги Фонду А. Лісіцина представники спеціалізованого українського державного підприємства «Доля» здійснили ексгумацію останків раніше невідомих солдатів, особу яких зрештою вдалося встановити. Їх мали намір перепоховати у Сколівському районі, проте позитивно вирішити це питання з владними структурами Львівщини поки що не вдається. «Якщо нам не дозволять достойно поховати воїнів, то будемо ставити питання про вивезення останків в Росію», -- каже А. Лісіцин.

А цвинтар в урочищі Фересок – скоріш за все австрійський (російські війська до цього місця не дійшли), адже тут рівно 95 років тому був тил військ Австро-угорської імперії, на території урочища містився польовий шпиталь. Волонтери (з Рівного, Львова, Тернополя, Закарпаття, Дніпропетровщини і Росії) виявили тут близько 50 могил. Хрести, очевидно, замість перших дерев’яних були встановлені вже у міжвоєнний період, за часів Чехословаччини. До розчищення цвинтар був майже повністю вкритий кущами, не бракувало і сміття (неподалік – несанкціоноване сміттєзвалище). Перед початком робіт скаути радилися із лісником (щодо дозволу на вирубку чагарника; лісництво надало і брус для огорожі), директором місцевої школи, який раніше разом з учнями намагався доглядати цвинтар, представниками місцевої і обласної влади (ОДА надала дозвіл і допомогла транспортом). Про прибирання цвинтарів, на яких поховані солдати інших держав «Галицька Русь» завжди повідомляє і консульства тих країн, -- розповів Президент Федерації Скаутів «Галицька Русь», Представник Фонду Анатолія Лісіцина в Україні Кирило Арбатов. Так, налагоджено контакти із угорським та австрійським консульствами, представники яких подякували скаутам за їхню роботу. Волонтером табору був і російський науковець, експерт-консультант Денис Садовніков, який у своїй дисертації досліджує правове регулювання воєнних дій.

До Фонду А. Лісіцина вносять пожертви різні бізнес-структури, у тому числі західноукраїнські. «Державні установи наших країн досить байдуже ставляться до подій Першої світової війни, їх мало вивчають, і навіть нема місць, куди можна принести квіти на знак шани воїнам. Тому ми займаємось благоустроєм забутих цвинтарів», -- розповів голова Фонду. Він також вніс законопроект до Держдуми про внесення до календаря пам’ятних дат день пам’яті учасників Першої світової війни. Таку дату мають усі країни-учасниці війни, включно з, наприклад, Австралією і Новою Зеландією, проте не відзначають Україна і Росія. «Наш проект – гуманітарний, а не політичний, тому дистанціюємося від будь-яких політичних тем, конфліктів, притаманних темі ДСВ. Вона нас роз’єднує, тоді як Перша світова війна повинна єднати. Ми запрошуємо людей різних поглядів, націоналістів та усіх інших, адже справа вшанування героїв – спільна»,  -- каже А. Лісіцин.

У подальших планах скаутів – встановлення біля цвинтаря інформаційного стенду з історію цього об’єкту. «Туристи могли б посидіти тут, подумати, осмислити, особливо якщо війна торкнулася свого часу когось із членів родини», -- розповів К. Арбатов. Волонтер Олександр Єфремов додав: «Це найкраща пропаганда миру, яка тільки можлива. Діти і молодь, дізнавшись історію цвинтаря, зрозуміють, що пережили молоді солдати (вік яких -- 20-25 років), у яких умовах вони воювали і який подвиг здійснили навіть не у відношенні до держави і ініціаторів війни, а до своїх співвітчизників і бойових побратимів, яких захищали на війні, були справжніми патріотами і вірили присязі».

«Я хотів би, щоб відновлення таких місць, як поховання воїнів, відновило б і зв'язок поколінь та часу. Це важливо і для Росії, і для України, і для Австрії чи інших країн. Молодь з цих держав могла б зустрічатися і спілкуватися «серце до серця», а не так, як подають, наприклад, українсько-російські стосунки на телебаченні», -- каже О. Єфремов. До слова, Фонд А. Лісіцина вже неодноразово організував двосторонні візити школярів обох держав до однолітків.

Захід в урочищі Фересок проводився у рамках Міжнародного гуманітарного волонтерського проекту «Memoria Patriae» (Пам’ять Вітчизни) та присвячений 20-й річниці Незалежності України та 95-й річниці боїв Першої світової війни поблизу гори Говерли, які відбулися в результаті «Брусиловського» наступу військ Південно-Західного фронту в 1916 році.

Головним завданням заходу є проведення початкового етапу робіт із впорядкування та благоустрою занедбаного військового кладовища часів Першої світової війни, розташованого в урочищі Фересок. Окрім того, програма збору-походу передбачала обстеження стану військових поховань в цій частині Карпат, відбудувалися тренінги із різних скаутських дисциплін та сходження на вершини гір Говерла, Петрос, Кукул.

Додати у Facebook
Cкаути «Галицької Русі» розчистили військовий некрополь в урочищі Фересок на Рахівщині
Cкаути «Галицької Русі» розчистили військовий некрополь в урочищі Фересок на Рахівщині
Cкаути «Галицької Русі» розчистили військовий некрополь в урочищі Фересок на Рахівщині