На Закарпатті релігійні організації Східної Європи обговорили діяльність по захисту клімату

З 25 по 27 жовтня 2018 року в реколекційному центрі Римсько-католицької церкви в селищі Синяк Закарпатської області пройшла міжнародна науково-практична конференція в рамках проекту "Альянс релігійних та громадських організацій на захист клімату Східної Європи".Захід організувалиСоюз захисту природи Німеччини (NABU, Німеччина) у співпраці з Міжрелігійним та громадським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCEF, Україна) за активної підтримки Комісії з екології Мукачівської греко-католицької єпархії. 

Проблеми зміни клімату, забруднення життєвого простору людини, глобальне погіршення умов життя, що пов'язане з кліматичними змінами, стають з кожним днем все актуальнішими та вимагають все масштабніших суспільних зусиль для їхнього вирішення. Тому залучення до кліматоохоронної діяльності максимально широкого загалу є нагальним завданням всіх, хто активно займається цією проблематикою.

Головною метою організаторів конференції та реалізаторів проекту є налагодження реальної взаємодії між релігійною та громадянською спільнотою в сфері захисту навколишнього середовища. Бо саме вони разом можуть суттєво вплинути на екологічну свідомість людей. Особливо це стосується церков на пострадянському просторі, які сьогодні тільки долучаються до сучасної екологічної діяльності, при тому, що цей суспільний кластер має найпотужніший потенціал довіри не тільки серед вірян але й решти населення. Реалізація цього потенціалу може призвести до принципового зламу в боротьбі за збереження навколишнього середовища в регіональному вимірі Східного Партнерства.

Громадські екологічні та релігійні організації мають спільні цінності – захисту довкілля / відповідальності за Творіння. Це є базисом для активної співпраці і священників і екоактивістів.

 

Конференція підсумовувала певний етап діяльності IRCEF. Реалізація низки екологічних та просвітницьких проектів організацій-учасників Форуму протягом двох років роботи призвела до усвідомлення необхідності виходу на стратегічний рівень – створення профільних комітетів, насамперед комітету по клімату, який об'єднає експертів, науковців, священників та громадських активістів, зацікавлених у пожвавленні саме цього напрямку діяльності Форуму. Присутніх поінформовали про створенняя Комітету з екологічної теології, який зголосився очолити монах ордену кармелітів, вчений-генетик Метью Темпле, професор Назарет-коледжу міста Ротчестер, США.

На конференції було узгоджено положення Програми Комітету з захисту клімату та робочої групи з числа представників організацій-членів IRCEF, які були делеговані на конференцію з різних країн Східного партнерства: зокрема з Німеччини, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії та, звісно, України, для координації спільних зусиль в масштабі регіону, який потребує спільних кроків кліматоохоронної діяльності.

Учасники конференції обговорили перспективи пошуку фінансування для програм IRCEF загалом та окремих проектів, пов'язаних із новоутвореним Комітетом із захисту клімату; Зкорема. директор Середньоаазійських програм NABU, Борис Тихомиров, розповів про просування діяльності IRCEF на рівні державних інституцій Німеччини (зокрема Міністерства охорони природи) та Європейського Союзу, учасники узгодили текст звернення до депутатки Європарламенту від Партії Зелених Німеччини, Ребеки Гармс з пропозиціями підтримки поточних ініціатив IRCEF в форматі системної програми ЄС на рівні країн Східного Партнерства.

Важливою частиною Конференції стала експертна робота, обговорення представлених проектів, концепцій, матеріалів. Так, Ольга Шевченко, доцентка Київського Національного Університету Тараса Шевченка відзначила вплив екологічних змін не тільки на екологію але й на економіку та суспільство загалом. А її колега Алла Круківська розповіла про внесок сучасних економістів, нобелевських лауреатів, в розрахунок шкоди кліматичних змін на світову та регіональну економіки та в створення наукових методик з протистояння цим ефектам. Безпосередньо на конференції відбулося обговорення деяких з них, зокрема, фахівцями Білоцерківського Національного Аграрного Університету.

Богословські погляди різних конфесій на екологічну проблематику також були важливою частиною обговорення, Так, наприклад, імам Західної України Мухаммед Абдул Карім представник Духовного управління мусульман України розповів про ціннісні засади екологічного світосприйняття в ісламі та досить ґрунтовно окреслив його цінністну тотожність в цьому сенсі з християнством та світськими положеннями про відношення до природи.

 

Другий день розпочався з нових звітів представників організацій-учасників IRCEF про завершені проекти та представлення нових. Так, наприклад, провідних співробітник Інституту еколого-релігійних студій (одна з основних організацій-засновниць IRCEF) Михайло Біланич поділився власним досвідом залучення католицьких приходів до екологічної діяльності та захисту клімату, а також звітував про низку прикладних проектів, що включають в себе створення велопарковок, проведення лекцій в ЗМІ, видавництво дитячої літератури, екокалендарів та ін.

Представники Православної церкви розповіли про свої напрацювання по екологічному навчанню дітей дошкільного та початкового шкільного віку, закладаючи в основу їхнього виховання цінності захисту природи та відповідальності за Творіння, які, на його думку, ефективніше всього засвоюються саме в такому віці.

Серед іншого, Олександр Бокотей, координатор IRCEF представив для ознайомлення створену базу еколого-релігійних та, зокрема, християнсько-екологічних інформаційних ресурсів, які можуть бути використані в просвітницькій роботі і з простими віруючими для донесення до них християнських екологічних цінностей, і навіть із духовенством, яке, як виявилось, також потребує підвищення власної обізнаності в цьому аспекті.

Загалом під час конференції декілька разів поставало питання про нагальну необхідність створення в структурі IRCEF ще одного комітету – просвітницько-інформаційного. Як констатували багато учасників, з активною просвітницькою та освітньою роботою діяльність інших підрозділів IRCEF та всього Форуму в цілому матиме набагато більшу ефективність, бо актуалізація екологічних цінностей, передача відповідних знань має підготовлювати грунт як для самостійної активності релігійних організацій в екологічній сфері, так і для їхньої співпраці з громадянськими інституціями, яка поки ще досить фрагментарна.

Учасники висловили пропозиції про налагодження співпраці українських учасників IRCEF з їхніми осередками в країнах Східного партнерства. Виявилось, що перспектива розвитку активності IRCEF за межами України – особливо у Вірменії та Грузії, де співпраця релігійного та громадського сектору є досить новим питанням, – дуже велика. Навіть в Україні ця тема ще тільки розвивається, тим не менш, потрапляючи на досить "родючий" грунт. "Попит" на розвиток громадсько-християнської співпраці в сфері екології в кавказькому регіоні виявився не меншим, ніж в Україні. Представники Грузії та Вірменії досить живо окреслили і потреби такого співробітництва, і його можливості та вигоди для всього руху IRCEF. Великий ентузіазм виявили гості з Молдови, які представляли одночасно кілька громадських екологічних організацій, зокрема благодійний фонд "Оптіма Фіде" з Кишиневу. 

На конференції створили Комітет по захисту клімату в складі IRCEF, а також обговорили та прийняли його Програму. Основними складовими цієї програми стали:

•           інформування суспільства Східної Європи про нагальні проблеми охорони клімату;

•           пошук нових принципів, підходів та інструментів кліматоохоронних зусиль;

•           сприяння міжрелігійному співробітництву в цій галузі;

•     формування багатостороннього співробітництва між релігійними і екологічними організаціями, а також їх співпраці з науковими, освітніми установами та експертами з охорони природи в конкретних проектах;

•           впровадження спільних розробок в екологічному русі Східної Європи з залученням Західного, зокрема німецького досвіду.

 

Одночасно був затверджений основний склад Комітету. До нього увійшли представники з трьох базових груп взаємодії: академічні вчені, громадські активісти та представники релігійних інституцій – по дві людини від кожної групи. Також на правах тимчасових членів в Комітет ввійшло по одному представнику з кожної країни Східного партнерства, що приймали участь в конференції для надання більшого "балансу експертності".

Наприкінці конференції організатори повідомили учасників про інший комплексний проект що реалізує IRCEF у співпраці з мюнхенським Університетом Людвіга-Максиміліана та Ужгородським національним Університетом. 4-6 жовтня 2018 року в Ужгороді відбувся перший захід проекту "Толерантність на кордонах Європи: вимір України" – міжнародна конференція з узгодження концепції активної толерантності, де приймали участь представники країн Східної Європи, Німеччини та США. На цій конференції учасники зробили перші кроки для окреслення стану толерантності в Україні та вироблення методів розвитку спільних цінностей для забезпечення не тільки взаємоповаги в суспільстві між різними соціальними групами, але й їх продуктивної співпраці задля спільного блага. Такий підход значно розширює розуміння толерантності як суспільної категорії яка забезпечує зуртованість суспільства та сталий розвиток його найрізноманітніших сегметів. Прикладом такої діяльності можна вважати і сам IRCEF.

Додати у Facebook
На Закарпатті релігійні організації Східної Європи обговорили діяльність по захисту клімату