. +38 0312 61-60-07

email:uzhgorod@cure.org.ua

ПОДІЇ

Гаманець тоншає за фейк: які брехні ширили закарпатці і як за це розплатились

В епоху, коли ризик отримати неправдиву інфо чекає нас чи нещодня, варто замислитися і про відповідальність для тих, хто свідомо розповсюджує обман. Інколи продукування дезінформації може закінчитися у залі судових засідань. Й окремі закарпатці уже понесли відповідальність за те, що розповсюджували фейки, у тому числі – про короновірус. Кого Феміда покарала, а кого визнала невинним – це ми вирішили з’ясувати детальніше. 

           Суду не сподобалася фейкова інфо про в.о. керівника ОДА 

Говорячи про фейки із юридичної точки зору, варто пам’ятати, що у Кодексі України про адміністративні правопорушення є стаття 173-1 – «Поширювання неправдивих чуток». Ця норма передбачає адмінвідповідальність (штраф чи громадські роботи) за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Ми ознайомилися із справами за цією статтею у закарпатських судах – в період із березня 2020 (початок пандемії в Україні) до 15 грудня 2021 року (час написання матеріалу). Майже усі вони стосувалися теми розповсюдження фейкової інформацію про пандемію COVID-19 у «Фейсбуці».

У 2020-му році в Іршавському районному та Мукачівському міськрайонному судах були три справи щодо фейкової інформації щодо тодішнього в.о. голови Закарпатської ОДА, принаймні у двох справах дезінформація частково пов’язана із пандемією. Зокрема, в Іршавському суді встановили, що жінка із села Імстичово розповсюдила у «Фейсбуці» неправдиву інформацію, а саме – публікацію «Пир во время чумы и.о. губернатора ОСОБА_2 втридорога покупает костюмы и респираторы». Висновок Феміди: 170 гривень штрафу та 420 гривень судового збору. Цей же суд за публікацію цієї ж статті визнав винним в правопорушенні і жителя із Приборжавського. Покарання – таке ж.

У рішенні Мукачівського міськрайонного суду не деталізується, яка саме негативна інфо розповсюджена проти в.о. керівника краю. Втім Феміда дійшла висновку: жінка «в соціальній мережі Facebook поширила матеріали стосовно в.о.голови Закарпатської ОДА Гетманенко, які містять фейкові ознаки, тобто поширила неправдиві чутки». Порушниці так само присуджено 170 грн штрафу та ще оплату судового збору на 420 грн. 

 

                             За неправду про пандемію штраф 

У рішенні Ужгородського міськрайонного суду не вказується зміст неправдивої інформації, втім озвучено висновок: жінка «по місцю свого проживання поширила у соціальній мережі «Facebook» дві публікації, що не відповідають дійсності». Відповідальність – така ж, як і у вже описаних кейсах. 

У іншій судовій справі в Ужгороді Феміда дійшла висновку, що «у період часу з 17.01.2021 по 04.04.2021, гр. ОСОБА_1 неодноразово поширювала у соціальній мережі «Facebook» неправдиві чутки щодо пандемії COVID - 19, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку». Суд визнав жінку винною, але не оштрафував через те, що пройшли терміни притягнення до адмінвідповідальності. 

Остання широко відома справа щодо штрафу за короновірусні фейки у «Фейсбуці» – це рішення Міжгірського районного суду оштрафувати місцевого жителя та кандидата у депутати. «З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 систематично поширював інформаційні матеріали на особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» маніпулятивного характеру щодо пандемії Covid-19, які є неправдивими «фейковими», починаючи з 22.03.2021 по 10.08.2021 (всього поширив 16 інформацій («постів»), які не відповідають дійсності та спростовані українськими волонтерськими інтернет проектами «СтопФейк» та «ВоксЧек». Це підтверджено актом огляду веб-сторінки в мережі Інтернет, складеним співробітником Управління Служби безпеки України від 25.08.2021 та роздруківками скріншотів з веб-ресурсу соцмережі «Фейсбук», – йдеться у рішенні Феміди. Штраф за фейки у соцмережі для чоловіка – 255 гривень та ще оплата судового збору на 454 гривні. 

                                  Обережно, фейк не доведено 

На жаль, не у всіх випадках протоколи за статтею щодо поширення чуток, які складали працівники поліції чи СБУ, були підтверджені судом. Що, звичайно, є мінусом для справи боротьби із дезінформацією. 

У Виноградові поліція обвинуватила у поширенні чуток місцевого підприємця, керівника осередку однієї із парламентських партій. За версією представників поліції, які і склали протокол, чоловік «у лютому 2020 року у соціальній мережі Фейсбук на своїй сторінці опублікував статтю з інформацією, яка не відповідає дійсності і є неправдивими чутками, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173-1 КУпАП». Втім суд вирішив, що складу адмінправопорушення у діях місцевого жителя немає. 

Із рішення Іршавського районного суду дізнаємося, що поліція встановила: «ОСОБА_1 15.04.2020 року о 18:37 годин поширив публікацію відносно губернатора Закарпатської ОДА в соцмережі «Facebook», чим поширив неправдивих чуток». Втім суддя з’ясувала, що протокол поліції оформлено невірно, документ повернуто поліції для належного оформлення. Більше інфо по цій справі у відкритому доступі не зафіксовано, ймовірно матеріали від правоохоронців до суду вдруге не повернулися. 

У Хустському районному суді з’ясувалося: «в період часу з 01.02. по 06.04.2021 року громадянин ОСОБА_1 у соціальній мережі "Facebook" виклав блог щодо неправдивої інформації, що призвело паніку серед населення, тим самим розповсюджував неправдиві чутки, що спричинило паніку серед населення». Суддя резюмував: «Виходячи з інформації, яку виклав на своїй сторінці ОСОБА_1 , то така інформація не могла в силу свого змісту викликати будь-якої паніки, так само, дана інформація не містить будь-яких закликів щодо порушення громадського порядку». Рішення Феміди: адміністративного правопорушення немає. 

Із справи, яка розглядалася у вересні в Ужгородському міськрайонному суді, відомо: «за матеріалами УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_1 через соціальну мережу «Фейсбук» неодноразово поширював неправдиві чутки про наслідки COVID - 19, що можуть викликати паніку серед населення. Останній випадок зафіксовано 30.07.2021». Чоловік сказав суду, що це не його профіль у соцмережі, з якого розповсюджувалася недостовірна інформація. Суд встановив, що доказів того, що профіль дійсно належить чоловіку, на якого складено адмінпротокол – не достатньо. Відтак рішення Феміди – адмінправопорушення у справі немає. 

Як бачимо, правоохоронці трохи активізувалися у боротьбі із неправдивою інформацією, але цих зусиль наразі мало. Адже фейки розповсюджуються чи не щодня, а судові справи за дезу, як бачимо, можна порахувати на пальцях. З них такі, що закінчуються підтвердженням вини авторів чи розповсюджувачів фейків – ще менше. 

Дотримання інформаційної гігієни, споживання контенту із якісних ЗМІ та недовіра до «сенсацій», які розповсюджуються у соціальних мережах – один із надійних способів боротьби із дезінформацією. Але разом з тим має бути й ефективна робота правоохоронців у контексті боротьби із фейками: їх виявлення, належне фіксування в адміністративних протоколах і, що найважливіше – доведення факту розповсюдження неправдивої інфо для суду. 

Ярослав Гулан для Zaholovok.com.ua

Матеріал підготовано у рамках медіа-кампанії «Вірю – не вірю»

Додати у Facebook
Гаманець тоншає за фейк: які брехні ширили закарпатці і як за це розплатились